Романський стиль (XI-XII ст.) розпочав відродження архітектурних традицій Стародавнього Риму і в результаті отримав свою назву від слова "Рома" (Рим, латинською мовою). Творці Романського стилю - скульптори, архітектори, живописці - бажали одного: втілити в своїх творіннях красу. Епоха цього стилю народжує особливе відчуття дотику до вічно триваючої історії, почуття значимості християнського світу.

Головними типами архітектурних споруд в романську епоху були замки, монастирські ансамблі та храми. Їх відмітні особливості - масивні кам'яні склепіння, товсті і потужні стіни з нечисленними і вузькими вікнами, ступінчасто-поглиблені входи і, головне, башти - найважливіший елемент архітектурної композиції. Стіни храмів і замків прикрашалися фресками, також широко використовували вітражі.

Меблі в період середньовіччя грали суто прикладну роль. Вони відрізнялися примітивністю конструкції, громіздкістю, кричущими фарбами. Найбільш універсальними і практичними меблями цього періоду були скрині. Їх могли використовувати як ліжко, лави і просто місця для зберігання речей. Форма скринь сходить до античного саркофага, поступово стаючи все більш різноманітною. У храмах починають з'являтися скрині з ніжками і дверцятами, які є своєрідними прабатьками сучасних шаф.

Ретельно виготовлялися меблі для сидіння. Спинки стільців і самі стільці були досить високими, їх величина вказувала на знатність походження. М'якої оббивки не було, вони покривалися фарбою і часто обтягувалися полотном, потім наносився шар гіпсу і вся конструкція згодом розписувалася фарбами. Пізніше майстри починають прикрашати меблі різьбленими елементами, кованими залізними деталями, щоб надати їм більшу міцність і красу.

У цей період важливу роль інтерєру відіграють ліжка, що за  конструкцією нагадують рами на різьблених ніжках, оточені решіткою. Як доповнення, над ліжками в усіх багатих будинках вішалися балдахіни, які виконували у той час функцію захисту від холоду.

У замках знатних феодалів підлоги застилали східними килимами. В інтер'єрах і архітектурних спорудах того часу проявляється тепло і гармонія, плавні форми арок і велично спокійний декор. У романському стилі вперше з'являється поняття гардин та штор. Це пов'язано з тим, що простір під час античності був без вікон, а будівлі в період ранньохристиянської епохи мали невеликі вікна з кольорового скла, тому дані інтер'єри не вимагали штор. Незважаючи на те, що романська архітектура носить великоваговий замковий характер і вікон там теж не так багато, у ній присутні напівкруглі і круглі вікна, які стали прикрашати поперечними завісами. Півколо було типовою формою вікна в романському стилі, тому гардинна жердина або карниз цієї епохи мали півкруглу форму. У той же час різьблена зигзагоподібна лінія прикрашала просту архітектуру внутрішніх приміщень. Карниз або жердину робили з темного дерева, як і меблі. Доповненням до поперечних штор в інтер'єрі романського стилю були килими і важкі драпіровки, які служили захистом від холоду. Штори в романському стилі чудово підійдуть для кабінету або невеликої вітальні з маленьким вікном.